Словник української мови (1937)/горілиць

by Борис Грінченко

◀ горілий

Словник української мови Борис Грінченко Г горілиць

горілиця ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Горі́ли́ць, нар. Вверх лицом, навзничь. Лежить горілиць. Каменец. у. Чуб. I. 204.