Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/горілиця

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
горілиця
Київ: Соцеквидав України, 1937

Горі́лиця, ці, ж. = Горілка. К. ЦН. 281. Горілице оковита, кажуть тебе люди пити. Чуб. V. 1099.