Словник української мови (1937)/горілка

by Борис Грінченко

◀ горілиця

Словник української мови Борис Грінченко Г горілка

горілчаний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Горі́лка, ки, ж. Водка, хлебное вино. Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. Ном. № 2093. Без горілки — нема говірки. Чуб. I. 282. Ум. Горі́лонька, горі́лочка. Грин. III. 681.