Словник української мови (1937)/горілчаний

by Борис Грінченко

◀ горілка

Словник української мови Борис Грінченко Г горілчаний

горільня ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Горілча́ний, а, е. 1) Водочный. Там бочка горілчана. Ном. № 8628. Не любить бджола й духу горілчаного. Сим. 202. 2) Горілча́ний брат. Собутыльник. Черк. у.