Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/горітися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
горітися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Горі́тися, ри́ться, гл. безл. = Горіти 1. Як не ладиться, то й в печі не гориться. Ном. № 1700.