Словник української мови (1937)/гривичка
Зовнішній вигляд
◀ гривиця | Словник української мови Г гривичка |
гривка ▶ |
|
Гри́вичка, ки, ж. Бордюр у цветочной клумбы, сделанный из дерну. Кінчали в садку ту гривичку, що біля грядочок, обкидати дерном. Новомоск. у.