Словник української мови (1937)/гривка
Зовнішній вигляд
◀ гривичка | Словник української мови Г гривка |
гривкастий ▶ |
|
Гри́вка, ки, ж. 1) Ум. от Грива. 2) Одно полотнище плахти от талии до косточек ног. Вас. 169. А я тую плахту шануватиму, із припічка горшки вийматиму, гривками лавки стиратиму. Мил. 84.