Словник української мови (1937)/грубний

by Борис Грінченко

◀ грубка

Словник української мови Борис Грінченко Г грубний

грубник ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Грубни́й, а́, е́ = Грубий. Там грубна така корова. Черниг. Ум. Грубне́нький. А він (комісар) був невеличкий, да грубненький. ЗОЮР. I. 71.

Гру́бний, а, е. Относящийся к печке, печной. Грубна кагла. Грубна печина. Харьк.