Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/грубниця

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
грубниця
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гру́бниця, ці, ж. Истопница. Хоч би була сорочку білу наділа та вмилась, а то як та грубниця. Рудч. Ск. II. 46.