Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гугняво

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ гугнявіти Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гугняво 		гуголька ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гугня́во, нар. Гнусливо. Як крикне, та ще й гугняво. Стор. I. 253.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/гугняво&oldid=617730