Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гудина

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ гудимець Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гудина 		гудити ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гу́дина, ни, ж. = Огудина. Г. Барв. 438. Помалу ж ходи, бо потопчеш гудину у гірках. Черниг.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/гудина&oldid=617748