Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гудина

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гудина
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гу́дина, ни, ж. = Огудина. Г. Барв. 438. Помалу ж ходи, бо потопчеш гудину у гірках. Черниг.