Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гудкати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гудкати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гу́дкати, каю, єш, гл. Рассказывать, поговаривать. Лю́ди гу́дкают — поговаривают, ходит слух. Вх. Лем. 406.