Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гудіти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ гудіння Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гудіти 		гудкати ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гуді́ти, ду́, де́ш, гл. = Густи. Добре гудіти, коли є чим шуміти. Ном. № 1398. Редко употребляется.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/гудіти&oldid=617751