Словник української мови (1937)/гуркотливий
| ◀ гуркотливець | Словник української мови Г гуркотливий |
гуркотливочка ▶ |
|
Гуркотли́вий, а, е. 1) Производящий стук, грохот, грохочущий. 2) Воркующий.
| ◀ гуркотливець | Словник української мови Борис Грінченко Г гуркотливий |
гуркотливочка ▶ |
|
Словник української мови — Г
гуркотливий
Борис Грінченко
1937
Гуркотли́вий, а, е. 1) Производящий стук, грохот, грохочущий. 2) Воркующий.