Словник української мови (1937)/гуркотливочка
Зовнішній вигляд
◀ гуркотливий | Словник української мови Г гуркотливочка |
гуркотнеча ▶ |
|
Гуркотли́вочка, ки, ж. Ласкат.: воркующая. Чи забула, голубонько-гуркотливочко, чого бігла сюди? МВ. II. 114.