Словник української мови (1937)/гурочковий

by Борис Грінченко

◀ гурок

Словник української мови Борис Грінченко Г гурочковий

гуррикан ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гуро́чковий, а, е. Одна из разновидностей зеленого цвета (о материи). Який очіпок до лиця: чи гурочковий, чи кумачевий, чи квітчастий. Г. Барв. 338.