Словник української мови (1937)/гуррикан
| ◀ гурочковий | Словник української мови Г гуррикан |
гурт ▶ |
|
Гуррика́н, ну, м. Ураган. І мов той гуррикан ширококрилий я мчусь. К. МБ. XI. 144. Тучі, що вітрами гонить-крутить гуррикан летучий. К. МБ. XI. 142.
| ◀ гурочковий | Словник української мови Борис Грінченко Г гуррикан |
гурт ▶ |
|
Словник української мови — Г
гуррикан
Борис Грінченко
1937
Гуррика́н, ну, м. Ураган. І мов той гуррикан ширококрилий я мчусь. К. МБ. XI. 144. Тучі, що вітрами гонить-крутить гуррикан летучий. К. МБ. XI. 142.