Словник української мови (1937)/гуцьок

by Борис Грінченко

◀ гуць

Словник української мови Борис Грінченко Г гуцьок

гуцюцю ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гуцьо́к, цька́, м. 1) То же, что и гудзик 3: узелок на веревке, нити. Сидів сивий дід і розмотував великий клубок і в'їзав гуцки. Гн. II. 184. 2) = Гук 3. Вх. Лем. 406.