Словник української мови (1937)/гуцюцю
Зовнішній вигляд
◀ гуцьок | Словник української мови Г гуцюцю |
гуч! ▶ |
|
Гуцюцю́, меж. = Гуць-гуці. В следующей приговорке в значении: дитя. А що мені по конях, по волах, коли в мене гуцюцю на руках. Ном. № 9261.