Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гідно

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ гідність Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гідно 		гій ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гі́дно, нар. Достойно, стоит. Ти на коні, а я пішки, — не гідно ходити. Чуб. V. 1190.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/гідно&oldid=599551