Словник української мови (1937)/гій
| ◀ гідно | Словник української мови Г гій |
гійво ▶ |
|
Гій, меж. 1) См. II. Гі. 2) Крик на зверя, то же, что и тю. Гій тулюлю! Вовк як побіжить! Грин. I. 223.
| ◀ гідно | Словник української мови Борис Грінченко Г гій |
гійво ▶ |
|
Словник української мови — Г
гій
Борис Грінченко
1937
Гій, меж. 1) См. II. Гі. 2) Крик на зверя, то же, что и тю. Гій тулюлю! Вовк як побіжить! Грин. I. 223.