Словник української мови (1937)/дворець
| ◀ двораченько | Словник української мови Д дворець |
дворик ▶ |
|
Дворе́ць, рця́, м. = Двірець. Ой на горі дворець карбований, а в тім дворці хлопець мальований. Гол. I. 205.
| ◀ двораченько | Словник української мови Борис Грінченко Д дворець |
дворик ▶ |
|
Словник української мови — Д
дворець
Борис Грінченко
1937
Дворе́ць, рця́, м. = Двірець. Ой на горі дворець карбований, а в тім дворці хлопець мальований. Гол. I. 205.