Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/двійний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
двійний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Двійни́й, а, е. 1) Двойной. Двійна китайка. 2) Двухстворчатый. Ум. Двійнесенький.