Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/двійник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
двійник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Двійник, ка, м. У сусальщиков и золотильщиков по дереву: листки позолоченного серебра.

Двійни́к, ка́, м. Сорт миски около семи вершков в диаметре. Вас. 181.