Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дерегуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дерегуватий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дерегува́тий, а, е. Зубчатый? Як ото мережку роблять, так роблять зубці, так ото воно дерегувате. Луб. у. Слов. Д. Эварн.