Словник української мови (1937)/дереза

by Борис Грінченко

◀ дерегуватий

Словник української мови Борис Грінченко Д дереза

дерезина ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дереза́, зи́, ж. 1) Раст.: а) Caragana frutescens; б) Lycium barbarum; в) Lycopodium clavatum. ЗЮЗО. I. 115, 127. А піди лишень наріж дерези на мітли. Черном. 2) Назойливый человек. Липне як дереза. Розплакалось дитя як дереза. 3) Ссора. Дереза в хату вкинулась. НВолынск. у. Ум. дере́зка, дере́зонька.