Словник української мови (1937)/деінде
| ◀ дежма | Словник української мови Д деінде |
деінше ▶ |
|
Деі́нде, нар. 1) Кой-где. Зимою були великі сніги, так деінде закидало, що аршинів у три було. Кв. II. 38. 2) Куда-нибудь в другое место; где-нибудь. Іди, ринде, деінде: там тебе не знатимуть і риндою не зватимуть. Ном. № 10360. Іди ти, мати, деінде пробувати, хліба-солі спокійно вживати. ЗОЮР. I. 20. Давно се діялось… і не деінде, а у нашій таки землі. Грин. I. 287.