Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дежма

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дежма
Київ: Соцеквидав України, 1937

Де́жма, ми, ж. Известная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. (от молд. «дежма» — десятина). Браун. 46.