Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/де-де

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
де-де
Київ: Соцеквидав України, 1937

Де-де, нар. Кой-где; то там, то сям. І блідний місяць на ту пору із хмари де-де виглядав. Шевч. 26. Утомилась завірюха, де-де позіхає. Шевч. 82.