Словник української мови (1937)/джерелатий
Зовнішній вигляд
◀ джереластий | Словник української мови Д джерелатий |
джерело ▶ |
|
Джерела́тий, а, е. С большим отверстием, с большим жерлом. К. ЦН. 246. І заревли тоді гармати джерелаті. К. Дз. 70. См. Жерелатий.