Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/джерело

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
джерело
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дже́ре́ло́, ла, с. 1) Источник, родник, ключ. У сей день роздзявились усі джерела в безодні і повідчинялись небесні хлябі. К. Св. П. I. кн. М. VII. 11. 2) Кипящая ключом вода, кипень. У горщику вгору джерело вискакує, як наче вода у криниці. Волч. у. 3) Жерло. Джерело гармати. 4) Кратер вулкана. Ум. Джере́льце.