Словник української мови (1937)/дзибнути
| ◀ дззз! | Словник української мови Д дзибнути |
дзиг ▶ |
|
Дзи́бнути, ну, неш, гл. Ударить, хватить. Він як дзибнув мене по руці, то я й не стямивсь. Полт. г.
| ◀ дззз! | Словник української мови Борис Грінченко Д дзибнути |
дзиг ▶ |
|
Словник української мови — Д
дзибнути
Борис Грінченко
1937
Дзи́бнути, ну, неш, гл. Ударить, хватить. Він як дзибнув мене по руці, то я й не стямивсь. Полт. г.