Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дзирчати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дзирчати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дзирча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Деренчати. У комині гуло, вікна дзирчали, у хаті все ходором заходило. Стор. МПр. 37.