Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/диба

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
диба
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ди́ба, нар. Дыбом. Як скочить Лев — аж диба стала грива. Гліб. 21.