Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дибуль

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дибуль
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дибу́ль, меж., выражающее, что человек медленно идет. Ох я з корчми дибуль, дибуль, бочулочку тимуль, тимуль. Чуб. V. 1088.