Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дибуляти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дибуляти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дибуля́ти, ля́ю, єш, гл. Итти очень медленно. Ондечки старий дибуля. Черниг. г.