Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дивоглядь

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ дивоглядний Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дивоглядь 		дивосил ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дивогля́дь, ді, ж. = Дивовижа. Як на дивоглядь, дивляться на мене. Каменец. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/дивоглядь&oldid=631987