Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дивоглядь

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дивоглядь
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дивогля́дь, ді, ж. = Дивовижа. Як на дивоглядь, дивляться на мене. Каменец. у.