Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дивосил

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ дивоглядь Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дивосил 		дивота ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дивоси́л, лу, м. = Дев'ясил.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/дивосил&oldid=631988