Словник української мови (1937)/диковинний
Зовнішній вигляд
◀ диковина | Словник української мови Д диковинний |
диктувати ▶ |
|
Диковинний, а, е = Дивовижний. Сталось щось надзвичайне, диковинне, таке, чого ніколи не буває. Ном., стр. 288. № 7910.