Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/димно

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
димно
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ди́мно, нар. Дымно. Не топила, не курила, — по сінечках димно. Мет. 16.