Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/димниця

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
димниця
Київ: Соцеквидав України, 1937

Димни́ця, ці, ж. 1) = Димар. 2) = Димна. Ум. Димничка. Вх. Лем. 409, 410.