Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/димувати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ димтянка Словник української мови
Борис Грінченко
Д
димувати 		димуватий ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Димува́ти, му́ю, єш, гл. Дымиться. В руках його мушкет димує. Греб. 354.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/димувати&oldid=632284