Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/димуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
димуватий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Димуватий, а, е. Дымный, задымленный. Димувата кузня. Г. Барв. 21.