Словник української мови (1937)/димуватий

by Борис Грінченко

◀ димувати

Словник української мови Борис Грінченко Д димуватий

динда ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Димуватий, а, е. Дымный, задымленный. Димувата кузня. Г. Барв. 21.