Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дичко

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дичко
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дичко́, ка́, м. Дикий конь. Тут сього дичка, то було встаровину! Херс. у. Слов. Д. Эварн.