Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дишель

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дишель
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ди́шель, шля, м. Дышло. НВолын. у. Без дишля, без дуги: куди захочем, туди й поїдем — я і ти. Ном., стр. 302, № 431.