Словник української мови (1937)/диявольський
Зовнішній вигляд
◀ дияволів | Словник української мови Д диявольський |
диякон ▶ |
|
Дия́вольський, а, е. Дьявольский. Тоді повів Ісуса дух на спокусу диявольську. Єв. Мт. IV. 1. Бачить диявольський син, що бісова баба гаразд таки засмутила чоловіка. Стор. I. 3.