Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/добалакатися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
добалакатися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Добала́катися, каюся, єшся, гл. Договориться до чего. Бач, до чого добалакавсь! ізлякав справді бідну дитину. К. ЧР. 129.