Словник української мови (1937)/добалакатися
Зовнішній вигляд
◀ добалакати | Словник української мови Д добалакатися |
добасуватися ▶ |
|
Добала́катися, каюся, єшся, гл. Договориться до чего. Бач, до чого добалакавсь! ізлякав справді бідну дитину. К. ЧР. 129.