Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/добичник

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ добич Словник української мови
Борис Грінченко
Д
добичник 		добиччаний ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доби́чник, ка, м. Разбойник. А з байраку сорок і чотири добичників виїздило. Чуб. V. 1052.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/добичник&oldid=635658