Словник української мови (1937)/добиччаний

by Борис Грінченко

◀ добичник

Словник української мови Борис Грінченко Д добиччаний

добігати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Доби́ччаний, а, е. Скотный, скотский. МУЕ. III. 45. Як воробець нап'єся в Воведенію в добиччанім сліду води, то ся напасе худоба до Їр'я трави. МУЕ. III. 51.