Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/добритися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
добритися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Добри́тися, рю́ся, ри́шся, гл. 1) Поддабриваться, подлащиваться. 2) Удаваться, хорошо итти. От таки мені не добриться: ізнов поковзнулась і впала. Це сьогодні вже вдруге. Черниг. у. 3) Щось мені не добри́ться. Что-то плохо себя чувствую. Волч. у.